Злочини проти власності становлять одну із найпоширеніших і найнебезпечніших груп злочинних діянь, оскільки вони посягають на одне із найбільших цінних соціальних благ — право власності. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Передбачення в одному розділі Особливої частини КК відповідальності за всі посягання на власність, незалежно від її форми, забезпечує всім суб'єктам права власності однаковий кримінально-правовий захист, як того вимагають Конституція України та Закон України «Про власність».
Родовим об'єктом злочинів проти власності є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім відносини з приводу володіння, користування і розпорядження майном.
Додатковими обов'язковими об'єктами злочинів, що вчиняються з використанням насильства або погрози його застосування (насильницький грабіж, розбій, вимагання, погроза знищення майна), виступають здоров'я, життя, психічна або фізична недоторканість людини.
Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду від 25 лютого 2010 року засуджено громадянина Г., 1975 року народження, який, будучи раніше неодноразово судимим за скоєння умисних злочинів, маючи непогашену судимість, повторно скоїв відкрите викрадення чужого майна.
Так, 13 лютого 2009 року, близько 21 години 15 хвилин, громадянин Г. слідував по 2-му провулку Воровського, 17, в м.Новоград-Волинський. У цей час побачив раніше незнайому громадянку Т., котра в своїй руці тримала жіночу сумку. Наздогнавши потерпілу, нападник раптово, несподівано для неї, з її рук вирвав сумку та зник з місця вчинення злочину, не реагуючи на прохання потерпілої повернути викрадене. Вже згодом злодій упевнився, що в сумці знаходились мобільний телефон, косметика, окуляри та інші особисті речі. Собі залишив лише телефон вартістю 620 грн. та гроші, а решту викинув.
За вчинення такого злочину санкцією частини 2 статті 18 6 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років. Однак, враховуючи те, що підсудний щиро розкаявся в скоєному, частина викраденого повернута потерпілій, а також те, що власне і потерпіла не наполягала на суворому покаранні підсудному, суд засудив громадянина Г. до 4 років позбавлення волі. Крім того, з нього на користь потерпілої судом стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 2575 грн та 1000 грн моральної шкоди.
Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду від 13 квітня 2010 року засуджено громадянина К. за скоєння розбійного нападу на неповнолітнього.
Так, 7 вересня 2009 року громадянин К., 1983 року народження, разом з товаришами П. та Г. в стані алкогольного сп’яніння йшли по вул.Тельмана в м.Новоград-Волинський. Неподалік від будинку №33 побачили неповнолітнього В., котрий сидів на бетонній огорожі та в руках тримав 2 мобільні телефони. В той момент і вирішили К. зі своїми друзями заволодіти вказаними телефонами. З цією метою нападники підійшли до неповнолітнього, та один з них вдарив його кулаком в обличчя, від чого той впав. До нанесення ударів потерпілому приєднались і інші. Били ногами по тулубу, обличчю та голові. Потерпілому все ж вдалося підвестись та почати тікати. Однак злочинці наздогнали його, повалили на землю та продовжували наносити численні удари ногами по тулубу. Певно, їм здалося, що цього мало. Нападники взяли потерпілого за ноги головою донизу та одночасно відпустили, внаслідок чого потерпілий впав, вдарившись головою об асфальтове покриття та втратив свідомість. Нападники ж довели свій намір до кінця — заволоділи двома мобільними телефонами та прихопили ще й шорти неповнолітнього.
Внаслідок такого злочину потерпілому В. були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та синців.
П. та Г. були засуджені ще в березні 2009 року до 3 років позбавлення волі. Однак, К. тривалий час перебував у розшуку, тому кримінальна справа відносно нього була розглянута в поточному році.
Суд, врахувавши те, що підсудний повністю ­визнав вину в скоєному, щиро розкаявся, викрадене повернуто потерпілому, позов не заявлено, а також те, що К. вперше скоїв злочин — раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, призначив йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Залишається сподіватись, що ці молоді люди востаннє перебували на лаві підсудних і після звільнення з місць позбавлення волі стануть на шлях виправлення.