«ЗВЯГЕЛЬЩИНА ДОСТОЙНО ВИГЛЯДАЄ НА РІВНІ ОБЛАСТІ»

«ЗВЯГЕЛЬЩИНА ДОСТОЙНО ВИГЛЯДАЄ НА РІВНІ ОБЛАСТІ»

Підходять до свого завершення жнива. Хлібороби Звягельщини вже зібрали 99% ранніх зернових. Про те, якими були цьогорічні жнива і наскільки вони виправдали сподівання та надії працівників полів — наша розмова із начальником управління агропромислового комплексу РДА, кандидатом сільськогосподарських наук, Р.М.КИРИЛЮКОМ:
— Руслане Миколайовичу, всі ми знаємо, що цього року погода не особливо сприяла хліборобам, але все ж таки, з якими результатами виходимо на фінішну пряму «Жнив-2010»?
— На полях району завершуються жнива ранніх зернових культур і хочеться відзначити, що 99% зібрано з площі 23,5 тисячі гектарів, намолочено 52,5 тисяч тонн зерна при врожайності 22,4 центнера з гектара. Це, звичайно, не такий результат, який хотілося б мати, адже торік на 20 тис. тонн зерна ми намолотили більше. Однак, дійсно, зважаючи на цьогорічні погодні умови, це ще досить непоганий результат.
— Цікаво, як виглядає Звягельщина на рівні області, якщо взяти для порівняння основні показники цьогорічних жнив?
— Новоград-Волинський район виглядає на рівні області досить достойно, маю на увазі показники по урожайності та валовому збору, так як валовий збір тільки у деяких районах Житомирщини більший (нас випередили Андрушівка, Попільня, Ружин). Власне, у цьому році погода в Україні хліборобів не порадувала, бо літні місяці відзначалися великою кількістю опадів — їх норма була 135-138%, що набагато більше середньостатистичного показника.
І друга хвиля бур’янів зіграла свою роль — зерно отримали не такої якості, як би хотілося, воно легке, через що маємо такий результат.­
— Руслане Миколайовичу, як завжди, є передовики і відстаючі. Кого ви могли б назвати серд кращих?
— Серед кращих хотілося б назвати такого беззаперечного лідера, як СТОВ «Птахівник» (с.Токарів), де намолотили понад 5 тис. тонн зерна з площі 1300 га з середньою врожайністю 37 ц з га — це найвища урожайність у районі. Як сам керівник цього господарства говорить: «Перші жнива — вже відбули, а другі — на носі». Це пов’язано з тим, що це підприємство вирощує дуже багато кукурудзи. Для порівняння: якщо в цілому по району сіється 3000 га кукурудзи на зерно, то у «Птахівнику» — 1990 га на зерно.
Хочеться відзначити гарні результати у СТОВ «Агросоюз» (с. Орепи), де зібрано 3,6 тис. тонн при врожайності 31 ц з га, і вже закінчено збирання зернових культур. З Поліської зони можна відмітити такі ­господарства, як ЗВК «Новоград-Волинський» (с. Івашківка) та ПСП «Перемога» (с. Нова Романівка), які вчасно розпочали жнива й вчасно їх завершили. Варто відзначити, що ПСП «Перемога» має досить серйозний комбайновий парк, і на початку жнив у це господарство закупили ще зерновий комбайн білоруського виробництва.
Є у нас і аутсайдери, які мають надзвичайно низьку урожайність. Це можна сказати про СТОВ «Юрківщина», с. Ярунь, де досить хороші, до речі, землі та й досвідчений керівник, але урожайність склала 4 ц з га. На мою думку, такий орендар земельних паїв сьогодні нам у районі не потрібен, будемо шукати того, хто дасть кращі результати.
Уже на порозі у нас обласне свято «Обжинки-2010», що відбудеться 3 вересня на стадіоні агроколеджу,
о 15 годині. Запрошується і делегація з Новоград-Волинського району. Там відбудуться виставки народних умільців, представлені вироби агропромислового комплексу і будуть визначатися передовики. Ми вже визначили лідерів й передали інформацію в область.
— Руслане Миколайовичу, які у цьому році очікуються ціни на зерно? І чи будуть мати прибуток наші хлібороби навіть у такий непростий для них рік?
— Сьогодні це питання дискусійне. Сперечаються усі — вчені, політики, керівництво держави, влада на місцях.
І у нас на Звягельщині постійно обговорюється дане питання. Ринок зерна вільний. Реалізувати врожай — без проблем. Якщо взяти ціни, які декларувала держава, тобто Міністерство аграрної політики, то на початку жнив вони не влаштовували виробників. Сьогодні ситуація помінялася: комерційні структури пшеницю другого класу закуповують за ціною 1540 грн. за тонну, третього класу — 1440 грн. та четвертого класу 1400 грн. за тонну.
Я вважаю, що це нормальні ціни, беручи до уваги великий неврожай у Росії, у Західній Європі та подекуди на Україні. Звичайно, завжди хочеться високої ціни, але завжди є розумна межа, при якій виробництво зерна є економічно доцільним або недоцільним. Останніми роками ростуть ціни на паливо-мастильні матеріали, мінеральні добрива, засоби захисту рослин.
У аграрія є дві проблеми: або перевиробництво, або неврожай. Так і в цьому році: якщо отримав недовиробництво зерна, то, відповідно, ціни виросли. Керівники, спілкуючись між собою, говорять: «Менше посіяв, а в економічному плані отримав кращий результат». Але завжди так не буде. Я дотримуюся такої думки, що необхідно розширюватися, не можна зупинятися на півмірах, а треба розширювати базу посівів у будь-якому випадку. Доведено, що краще виживають і розвиваються високотоварні великі господарства. Сьогодні реалізують жито по 1100 грн. за тонну, хоча торік ціна була по аграрному фонду — 1016 грн.
за тону, а в господарствах забирали жито по 880-900 грн. за тонну.
Сьогодні в ціні ячмінь фуражний — 1400-1500 грн. за тонну. Ціни нормальні — була б тільки продукція. А щоб була продукція, — її треба вирощувати з дотримуваннях усіх технологій. Мають успіхи у тих господствах, які у цьому році використали інтегровану систему захисту рослин. Тобто, використовували засоби захисту від бур’янів, від хвороб, а також використовували засоби стимуляції росту. Наука на місці не стоїть, треба не лінуватися, вчитися, читати, користуватися Інтернетом і переймати та випробовувати усе передове у господарстві. Тоді ми будемо мати і успіхи.
На порозі — посівна компанія 2010 року. Під урожай 2011 року посіяно вже 1000 га озимого ріпаку. Дана робота продовжується, і ми знаємо, що з 1 по 15 вересня — найкращий оптимальний термін посіву озимого жита, а пшеницю ми будемо сіяти з 10 вересня по 30 вересня.
Ми знаємо, що 29 вересня — престольне свято, яке у народі називають Чесний Хрест, а ще кажуть: «До Чесного Хреста і сівба чесна».
Розмовляла Лариса ГЕМБАРСЬКА