Після останніх подій ­навколо футбольної ­команди «Звягель-750», зокрема, публікації статті С.Чачиної «Чи зможе влада зберегти ФК «Звягель-750?», багато місцевих футбольних уболівальників переймаються лише одним питанням: «Чи існуватиме ФК «Звягель-750» надалі?». З відповіддю на це питання, а також з прагненням прояснити ситуацію, що склалась у місцевому футболі, до редакції «Звягель-Інформу» звернувся голова ради засновників клубу Василь Васильович ГОРДІЙЧУК:
— Останні роки до українського футболу прикуті погляди всього світового футбольного товариства, і це не дивно. Україна є співгосподарем фінальної частини Євро-2012. Але події, що відбуваються навколо керівництва ФФУ, викликають хвилювання та розчарування. Не оминули ці події і наш обласний футбол. Так, 12 січня цього року, на позачерговій обласній Конференції федерації футболу, був обраний новий керівний орган — виконавчий комітет. Але його персональний склад не влаштовує деяких посадовців, котрі самоусунулись від участі у підготовці та проведенні Конференції, а зараз всіма методами хочуть поправити це упущення, ініціюючи проведення ще однієї Конференції, що має відбутися 15 березня. Висунення делегатів від нашої міської федерації футболу на цю Конференцію взяв на себе горе-менеджер спортивної галузі, взявши на допомогу ще двох чиновників, всупереч статуту міської федерації футболу. Після цих подій я зрозумів, що і в наш міський футбол прийшла політика. Адже футбол — це тест для влади міста і району на вміння почути та побачити бажання громадян, організувати їм життя так, аби у ньому було місце не тільки для роботи та домашніх турбот, а й можливість вболівати за спорт та займатись спортом. І я вірю, що так має бути. Моя віра у цьому підсилилась після того, як губернатор Житомирщини С.М.Рижук на зустрічі громад міста та району з Головою Верховної Ради України В.М.Литвином, під час його робочої поїздки по Житомирщині, 8 лютого 2011 року, сказав: «Не хлібом єдиним», та ще й створив фонд підтримки спорту в області. Це — не данина моді. Це — велика вимога часу. Радує і те, що сьогоднішні керівники нашого міста та району В.І.Загривий та Л.М.Мартинюк є прихильниками здорового способу життя.
А тепер перейду до долі нашої команди «Звягель-750», поява якої оживила футбольне життя нашого краю. Я не міг не звернути увагу і не відреагувати на висловлювання та організацію публікацій чиновниками, які дозволили собі принизити честь тисяч палких прихильників футболу, заради яких і був заснований та організований представницький аматорський клуб «Звягель-750». Клуб, який за чотири роки повернув у наш край футбольну славу, став візитною карткою, гордістю, брендом. Це був 2007 рік. Я офіційним листом звернувся до міської влади за дозволом на заснування і організацію футбольного клубу. Тодішня влада, чи то не могла, чи то не хотіла мати футбольний клуб. Дякувати, що не відмовили, але й забули взяти на себе утримання клубу у тому першому сезоні.
Сезон 2007 року був надзвичайно складним і відповідальним. Мені одному довелося заснувати, організувати та утримувати новостворений футбольний клуб. Той сезон був визначальним, адже після нього влада вже не наважувалась проводити громадські слухання, «круглі столи», на предмет, чи потрібен нашим громадянам футбол. Присутність тисяч палких прихильників футболу на стадіоні під час футбольних матчів дали відповідь раз і ­назавжди — футбол потрібен!
Сезон 2008 року був під великим запитанням, але він розпочався завдяки особистій підтримці М.О.Іванюка, а у травні долучився П.М.Литвин, пізніше — С.Ф.Портянко. Цього року колективними членами стали міська та ­районна рада, уповноважені міською та ­районними громадами. Долучилися і стали співзасновниками громадяни міста і району. Всі вони, без сумніву, є самодостатні, успішні та безкорисливі. Це: М.Іванюк, С.Портянко, П.Литвин, С.Нусбаум, Л.Шостак, В.Богайчук, С.Іванчук, В.Гриценко, І.Лучицький, Б.Запаловський, Д.Ружицький, Л.Савченко, І.Амрош, Д.Горбаченко, А.Лось.
До речі, співвласником може стати кожен, кому небайдуже майбутнє нашого ФК «Звягель-750». Обов’язок засновників формувати прозору, сучасну футбольну політику і всіляко підтримувати життєдіяльність клубу. Ось на таких правових засадах побудована модель і проект міськрайонного ФК «Звягель-750».
Наші успіхи були б неможливі без підтримки фан-клубу, у якому «головним диригентом» є Юрій Гнітецький. Неможливо уявити життя нашого клубу без творчо-інформаційного центру, яким керує і опікується Андрій Шведюк, про сьогодення, успіхи і проблеми завжди можна прочитати на сторінках сайту у всьому світі. Складно уявити наш клуб без поета, пісняра, автора гімну футбольної команди Сергія Руденка. Вирішення будь-яких проблем неможливе без допомоги начальника команди Віктора Гриценка, ентузіаста В.Байчмана.
Ось приблизно в такому оточенні і пролетіли чотири роки. Про успіхи нашої футбольної команди знають по всій Україні. Всім вболівальникам і футболістам гордо і радісно бути причетними до цих звершень.
Але не всі радіють. Є такі, чия заздрість не дає їм спокою. Знайшлись такі і серед чиновників. Отож, коли ми з вами робимо все можливе, аби не тільки утримати досягнуте, але й примножить здобутки, деякі чиновники, котрі повинні займатися розвитком популяризації футболу, осіли в теплих кабінетах і впевнено чекають державної пенсії, прикриваючись і хизуючись нагородами та званнями. Це під їх чітким, мудрим та безконтрольним «керівництвом» на нашому оновленому стадіоні занепадають сучасні тренажери, знищено легкоатлетичну бігову доріжку, розморожено систему опалення роздягалень і кабінетів, потрачено чи викинуто 200 тис. грн. на озеленення та 200 тис. грн. на освітлення стадіону. Це вони догосподарювались, що на стадіоні вже не було навіть телефону та води. Все це занехаяне футбольне господарство нам вдалося відродити, щоб кожен футбольний матч був великим, неповторним, яскравим і радісним святом, на якому завжди лунали звуки військового оркестру, голоси наших місцевих артистів, була можливість почитати свіжу футбольну програмку, поласувати смачним морозивом, захоплюючись грою наших футболістів на доглянутому, покошеному, розміченому футбольному газоні.
Тепер про найбезглуздіше, наклепницьке, про що весь час торочить чиновник, відповідальний за спортивну галузь. Про кошти бюджетні, тобто, наші з вами, шановні вболівальники, бо ми є платниками податків. Це кошти, які виділила влада міста та району на підтримку, а не на утримування ФК «Звягель-750» в 2009 і 2010 роках у сумі, озвученій В.Гаммою, — 400 тис. грн.
Але внесок влади міста і району, шановні вболівальники, за 2009 і 2010 роки в підтримку життєдіяльності ФК «Звягель-750» склав рівним рахунком — 100 тис. грн. Витрати ж на утримання ФК ­«Звягель-750» за 2009 та 2010 роки становлять більше 500 тис. грн.!!!
Загальна фінансова підтримка, надана ФК «Звягель-750» протягом 2009 і 2010 років підприємством ТОВ «Церсаніт Інвест», фізичними особами П.М.Литвином, А.А.Гордійчуком, становить менше 100 тис. грн. Решта витрат за 2009 та 2010 роки на утримання ФК «Звягель-750» — це мої власні кошти. Суму їх може безпомилково порахувати школярик із моїх рідних Канун.
Невелика, але щира, безкорисна і своєчасна фінансова підтримка для проведення вечорів з підведення підсумків футбольних сезонів 2009 і 2010 років була надана районною держадміністрацією, друзями футбольного клубу С.Нусбаумом, С.Портянком, Б.Запаловським, С.Іванчуком, І.Амрошем, Д.Рудницьким. Отож, хто і від кого що приховує, хто кому повинен дякувати за підтримку, хто кого повинен критикувати за невиконання своїх обіцянок?
Тепер хочу повернутись до сьогодення. Морально-психологічний клімат у футбольному колективі був усі чотири роки нормальним, доброзичливим, як у чемпіонській футбольній сім'ї. Можливо, я, працюючи за покликанням серця і довірою вболівальників на громадських засадах і при цьому одночасно витрачаючи свої особисті кошти, здоров'я, час, для забезпечення життєдіяльності міськрайонного футбольного клубу «Звягель-750», десь, колись, комусь не догодив, можливо, навіть і футболісту. Та футбол — гра амбіційна, нервова, все буває. Футбольна команда — це велика сім'я, де мають поєднатися різні характери, різні темпераменти, різні футбольні філософії задля великих і малих перемог. За ці чотири роки у ФК «Звягель-750» себе спробували показати більше 50 футболістів. Не всім це вдалося і не завжди з їх вини, але всі вони намагалися реалізувати свій талант. Я чудово розумію, що іноді у гравців бувають ­запрошення від інших команд, адже переходи або трансфери — це загальносвітова футбольна практика. В нашому футбольному клубі були такі випадки. Наприклад, ще у 2008 році, коли я запрошував до нашого клубу одного з найобдарованіших футболістів нашого міста Юрія Періна, ми домовились, що він допоможе нам стати чемпіонами області і успішно виступати в чемпіонаті України, а потім безперешкодно, цивілізовано перейде до лав професійної команди. За ці роки Юра став футбольним кумиром наших вболівальників.
Вірю, що міський голова В.І.Загривий зверне таки увагу на доцільність перебування на займаних посадах чиновників, котрі відповідають за спортивну галузь. Адже хочеться жити у місті, де черги людей будуть не в поліклініках чи аптеках, а на спортивних майданчиках. До слова, на нашому центральному стадіоні «Авангард» немає жодного волейбольного, баскетбольного, гандбольного майданчика!
Як би там не намагались деякі партійні діячі та й посадовці, в тому числі й тих, кого вчасно звільнили від керування спортивною громадською організацією, розвалити наш футбольний клуб «Звягель-750», це їм не вдасться, адже успіхам команди радіють тисячі жителів міста та району. І я, зі всією відповідальністю, хочу заявити, що ФК «Звягель-750» ще не один рік радуватиме своєю грою наших уболівальників.