У цей день разом із Православною Церквою вшановується пам'ять батьків Іоанна Предтечі — святого пророка Захарії та праведної Єлизавети. Вони походили з роду першосвященика Аарона. Святий Захарія, син Варахії, був священиком в Єрусалимському храмі, а свята Єлизавета була сестрою святої Анни, матері Пресвятої Богородиці.
Праведне подружжя чинило згідно із заповідями Господніми (Лк. 1, 5-25), втім страждало неплідністю, що вважалося в старозаповітні часи великою карою Божою. Одного разу під час служіння в храмі святий Захарія мав одкровення від Ангела, що його дружина народить сина, котрий «буде великий перед Господом» (Лк. 1, 15) і «йтиме перед Ним із духом і силою Іллі» (Лк. 1, 17). Захарія засумнівався в можливості виконання цього пророцтва і був за маловір'я покараний німотою.
У євреїв Старого Заповіту існувала стала традиція називати дітей іменами своїх предків. Однак, коли у праведної Єлизавети народився син, вона під впливом Святого Духа оголосила, що назве немовля Іоанном. Її рідні були вкрай обурені такою поведінкою: адже раніше таке ім'я нікому не давали. Запитали праведного Захарію, і він також написав на дощечці ім'я Іоанн. До нього негайно повернувся дар мови, і він, сповнений Святого Духа, став пророкувати про свого сина як про Предтечу Господа.
Коли нечестивий цар Ірод почув від волхвів про народження Месії, — він вирішив вбити у Віфлеємі і його околицях усіх немовлят у віці до двох років, сподіваючись, що в їх числі буде і Месія. Також Ірод добре знав про незвичайне народження пророка Іоанна і хотів убити його, побоюючись, що він і є Цар Іудейський. Але праведна Єлизавета сховалася разом із немовлям у горах. Вбивці всюди шукали Іоанна. Праведна Єлизавета, побачивши переслідувачів, зі сльозами стала благати Бога про порятунок, і гора негайно розступилася, ховаючи її разом із немовлям від убивць.
У ці важкі дні святий Захарія виконував своє служіння в Єрусалимському храмі. Воїни, послані Іродом, марно намагалися дізнатися, де знаходиться його син. Тоді, за велінням Ірода, вони вбили святого пророка, заколовши його між жертовником і вівтарем (Мф. 23, 35). Праведна Єлизавета померла через 40 днів після свого чоловіка, а святий Іоанн, котрого оберігав Господь, знаходився у пустелі до дня свого явлення ізраїльському народу.
Життя святих батьків святого Предтечі Господнього Іоанна є прикладом не лише благочестивої сім'ї, зігрітої присутністю Божої любові. Передусім, це — приклад глибокої та непохитної віри в Бога, у Його Божественний Промисел.