У ЧОТИРЬОХ МІСЦЕВИХ БІБЛІОТЕКАХ ВІДКРИТО ІНТЕРНЕТ-ЦЕНТРИ
Відтепер кожен охочий новоградець, якщо у нього є бажання чи потреба, матиме змогу безкоштовно «посидіти» тут в Інтернеті або ж поспілкуватися по «Скайпу». Навіть, якщо мережа досі не дісталася до його дому чи місця роботи! Це стало реальністю завдяки зусиллям колективу міської централізованої бібліотечної системи (ЦБС) на чолі з Валентиною Михацькою — нещодавно наші бібліотекарі здобули перемогу у конкурсі в рамках міжнародної програми «Бібліоміст». Усі вони справедливо переконані: доступ бібліотечних закладів до всесвітньої мережі є питанням престижу, і можна лише радіти тому, що все більше книгозбірень у змозі йти в ногу з часом, подруживши книгу із комп’ютером.
Це ноу-хау покликане оснастити наші бібліотеки за останнім словом комп’ютерної техніки. Грант у розмірі 25 мільйонів доларів на підтримку цієї справи в Україні виділила Фундація Білла та Мелінди Гейтс, а партнерами є Рада міжнародних наукових досліджень і обмінів (IREX), Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерство культури і туризму України.
Як розповіла завідувачка відділу обслуговування Центральної міської бібліотеки Людмила Онищук, мета програми — створити у бібліотеках сучасні центри інформації, покращити доступ читачів до світових інформаційних ресурсів. Участь у цій програмі наші бібліотекарі брали з 2005 року і ось, нарешті, здобули перемогу. Чотири новоградських бібліотеки отримали комплекти нової техніки: загалом — 15 комп’ютерів, 15 веб-камер та навушників, по чотири принтери та сканери. Окрім центральної дорослої бібліотеки, новинки омріяної техніки з’явилися у стінах центральної дитячої бібліотеки, філіалу для юнацтва №5 та бібліотеки-філії №2, що у віддаленому мікрорайоні «М’ясокомбінату».
І до цього книгозбірні крок за кроком комп’ютеризували свої установи — за власний кошт, за підтримки влади і спонсорів. Тепер, завдяки перемозі у конкурсі, на їх базі створені сучасні інтернет-центри, на чолі із координаторами, котрі надаватимуть відвідувачам усю необхідну інформацію та допомогу.
Головною умовою організаторів, котрі допомагають українським бібліотекам просувати Інтернет у маси, є безкоштовне та безлімітне його надання читачам. Наразі ця послуга — меценатство місцевого кабельного провайдера, а саме — ТРК «Мальта» на чолі з Олександром Каліновським. Хочеться вірити, що ця співпраця триватиме не один рік. Ще одна важлива умова — відповідно захищені (від крадіїв) та оснащені приміщення, із чим допомогла міська влада та спонсори.
Під час відкриття інтернет-центрів бібліотекарі щиро дякували за організаційну, технічну, матеріальну та моральну підтримку у реалізації проекту. Зокрема, меру Володимиру Загривому, його заступнику Валентину Костюку, начальнику фінансового відділу міської ради Галині Смажук, начальнику відділу культури і туризму Людмилі Гаммі, депутатам обласної ради Петру Сербіну та Юрію Тарасюку, директорам місцевих підприємств: Валерію Перерві, Людмилі Тодорович та Володимиру Рибінському, приватним підприємцям Віктору Бараннікову, Юрію Захарчуку, викладачу професійного ліцею Олександру Усевичу, завідувачу інформаційно-методичним центром управління освіти і науки Павлу Ліневичу.
Щоправда, вагомий крок у покращанні якості надання послуг, книгозбірні зробили не без шкоди для себе. Адже Інтернет донедавна був для них однією з небагатьох можливостей заробити бодай якісь кошти на поповнення бібліотечних фондів чи на невибагливий ремонт. В Україні, на жаль, досі не перейняли практику опікунських рад бібліотечних закладів, як за кордоном. Тому більшість проблем їм доводиться вирішувати самотужки.
Зрозуміло, американці не можуть забезпечити Україну всім необхідним (й на тому щиро дякуємо), а от владі на місцях, після прикладу іноземців, варто по-новому подивитися на роботу бібліотек.
Бо якщо книга — це дзеркало життя, то бібліотеки — дзеркало ставлення влади до розвитку духовності. Переступивши поріг храму книжкових скарбів центральної (!) дорослої бібліотеки, почніть судити про це не з комп’ютерів, подарованих американцями, а хоча б… з вигляду підлоги.