16 апреля ушёл из жизни наш дорогой муж, отец, дедушка Степан Денисович КУЧЕР

Тебя уж нет, а мы не верим,

В душе у нас ты — навсегда.

И боль свою от той потери

Не залечить нам никогда.

Жена, дети, внуки и родные

15 квітня, на 69-му році, пішла з життя світла, розумна і щира людина — Любов Семенівна МИХАЛЮК

30 років, з 1972 до 2002 року, вона працювала у централізованій бухгалтерії відділу культури головним бухгалтером. Залишила про себе пам’ять як відкрита та доброзичлива людина, принциповий та розумний бухгалтер, професіонал з великої літери. Працівники культури пам’ятають її ще й як талановиту учасницю народного аматорського театру Палацу культури ім.Лесі Українки.

Відділ культури міської ради, колективи установ культури міста висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Любові Семенівни.

Важко підібрати слова, щоб передати весь сум з приводу такої важкої передчасної втрати. Поділяємо невимовний біль з близькими та рідними покійної. Світла їй пам’ять.

Л.Гамма, Л.Заєць, Л.Полтавченко, В.Михацька, Ю.Суркова, О.Троцька, С.Давидюк, І.Панасюк, Є.Ващук, А.Осіпчук та працівники культури

24 квітня — 2 роки, як пішла у вічність мила, люба мамуся, сестричка, бабуся Ніна Феліксівна ГАРЛІНСЬКА

Ми ніколи не забудемо твою доброту, твоє щире серце і твою любов. Ти пішла від нас назавжди, забравши радість. Нас залишила в скорботі, печалі, горі. Ми ще й досі не можемо змиритися і повірити, що вже ніколи ти нас радісно і любовно не зустрінеш. Вічна тобі пам’ять, дорогенька. Царство Небесне тобі і вічний спокій.

Сумуючі дочка, брат, онуки

10 лет со дня смерти дорогой мамы, бабушки Валентины Михайловны ВОЛЬСКОЙ

Ты навсегда в нашей памяти. Помним, любим, скорбим.

Дочь, зять, внуки

26 апреля — 40 дней, как ушел от нас любимый муж, отец, дедушка Владимир Петрович БЕТКЕ

Ты жизнь свою прожил достойно,

Оставил память нам навек.

В безмолвном мире спи спокойно,

Любимый нами человек.

Царство тебе Небесное.

Жена, дочь и внуки

21 апреля — год, как трагически погиб любимый муж, любящий отец Игорь Феодосьевич ГЕРМАНЮК

Не простившись ни с кем,

Не сказав всем «прощай»,

Скрылся ты в темноте,

Лишь оставив печаль.

Сжигает боль, болит душа,

От горя катится слеза.

Ушел от нас ты очень рано,

Мы не смогли тебя спасти.

Глубокая на серце рана,

Пока мы живы, — жив и ты.

Вечный покой твоей душе

И Царство Небесное.

Всегда скорбящие жена и дети

20 апреля — 3 года со дня смерти Анны Адамовны ПОРОСЕНКОВОЙ

Всю жизнь ты прожила в заботах:

О муже, детях и любимых внуках.

Все скорбим и помнить будем —

Тебя мы, мама, не забудем.

В глубокой скорби муж, дети, внуки, родные

17 квітня, на 66-му році, пішов з життя чоловік, батько та вірний, хороший товариш Петро Пилипович ГАПОНЧУК

Ти міг би ще жити та жити. Але доля склалася так, що життя твоє обірвалося у розквіті літ. Щиро сумуємо за тобою. Нехай свята земля буде тобі пухом і вічне Царство в Небесах.

Сумуючі дружина, діти, рідні та друзі