Ковтком свіжого повітря стали для Новограда відвідини представників письменницького бомонду. У Києві потрібно створити скандал, щоб потрапити у поле зору мас-медіа чи критиків. Тому літературний піар, заради якого письменники їздять країною, стає рятівним колом і для провінційних містечок, в яких подекуди немає жодної книгарні. Натомість саме книжкові магазини є індикатором того, читають українці книги чи ні.
— Абсолютно хибною є думка, що книга перестала бути цінністю, — висловився з цього приводу письменник, сценарист і журналіст Андрій КОКОТЮХА, котрого називають одним з найбільш плідних літераторів сучасності. У його творчому доробку — близько тридцяти книг, а також сценарії до популярних телевізійних шоу-програм на кшталт «Голос країни».
— Я не вперше у вашому місті, тут мешкає мій друг і кум, редактор газети «Звягель» Олександр Гембарський. Пригадую, як, приїхавши минулого разу, здивувався: попри відсутність реклами, на зустріч із письменниками прийшло багато людей різного віку. З усього було помітне читацьке зацікавлення і те, що людей не зігнали, як часто буває. Розумієте, у пива не буде прихильників, якщо воно не буде продаватися. Щойно в Україні книгарень буде, як магазинів, де можна купити пиво, чи як передвиборчих дільниць, повірте, у нас із вами все буде гаразд.
Натомість ситуація протилежна: ви почули, що з’явилася нова книга, вийшли з дому, а купити її ніде, бо немає книжкових магазинів, — констатував письменник. — Є видавці, письменники, але відсутній зв’язок з читачем. Щоб відновити його, ми з видавцями мандруємо Україною, але кожного дня їздити не будеш, потрібно ж і книжки колись писати.
Співзасновник видавництва «Норадрук» та представник громадської організації «Книжковий простір» ­Микола ­КРАВЧЕНКО зауважив, що ­85-95 відсотків масової літератури у будь-якій цивілізованій країні — це її власні автори. І якщо кожен школяр за кордоном з легкістю пригадає щонайменше двадцять сучасних авторів своєї батьківщини, то у нас, у кращому разі, назвуть… одного-двох. Втім, молодих сучасних авторів у нас вистачає, про багатьох із них українці дізналися завдяки літературному конкурсу «Коронація слова». Одна з його переможниць — письменниця, перекладач і культуролог Євгенія КОНОНЕНКО, котра також відвідала Музей Лесі Українки ще й для того, аби попрацювати для одного зі своїх досліджень.
— Я досліджувала багато інших культур, але не знаю, яка ще країна може похвалитися генієм такого рівня, як Леся Українка. Особистість цієї жінки не має стати забронзовілою постаттю, — із захопленням поділилася дослідниця враженнями від екскурсії Літературно-мистецьким музеєм.
Наприкінці зустрічі ­письменники презентували городянам свої книжки, які усі охочі могли придбати. Я, наприклад, такій можливості була дуже рада, а ще із задоволенням відмітила для себе: «Сьогодні додому я нарешті прийду не з харчами, як зазвичай, а із книжками…»