На даний час забезпечення законності в банківській системі набуває особливо важливого значення. Її належне функціонування дозволяє забезпечити фінансування господарської та соціальної сфери, своєчасну виплату заробітної плати, пенсій, стипендій та інших платежів, ефективне використання та обіг грошових, у тому числі валютних коштів.
У статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що банк відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном, відповідно до законодавства (крім випадків, коли зупинені операцій по рахунках; арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади).
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов’язаної особи банку як обов’язкову умову надання банківських послуг, в односторонньому порядку змінювати умови укладених із клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу.
Банківський кредит — будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Відповідно до ст.1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі, залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У разі застосування зміню­ваної процентної ставки, кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періо­дичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку, відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.
Кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити позичаль­ника, поручителя та інших зо­бов’я­заних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш, як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.
У зв’язку із наявністю випадків значних зловживань у банківському секторі, здійснення прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів у банківській сфері залишається одним із пріоритетних напрямів роботи органів прокуратури.
За період із грудня 2012 року по травень 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено чотири відомості про кримінальні правопорушення у сфері банківської діяльності щодо невиконання зобов’язань за кредитними договорами, на даний час здійснюються досудові розслідування.