Поминання 32/2013

Поминання 32/2013



















































13 серпня — 10 років, як перестало битися серце найдорожчої для нас людини, батька, сина — Олександра Івановича БОНДАРЯ

24.04.1966-13.08.2003 рр.


Низько схиляємося перед твоєю світлою пам’яттю. І скільки б не минуло часу, ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе. А Господь хай пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


Сумуючі дочка Іра, мама та всі рідні



10 серпня — рік гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті найдорожчої людини — Івана Кононовича ГАННОШИНА


Минув рік, як ти пішов у вічність, але для нас це і нині, немов страшний сон, і так хочеться скоріше прокинутися і побачити тебе веселого і усміхненого, як раніше. Але цього вже, на жаль, ніколи не буде. В той день ти радів життю, радів кожному промінчику сонця, пташиному співу, і ніхто й подумати не міг, що смерть чорною пеленою уже нависла над тобою. А зараз і сонце не так світить, і пташки не так співають, бо всі сумують за тобою. Сумують всі, бо не стало людини, яку Бог наділив золотими руками, добрим серцем, щирою душею. Ти був доброю, чистою, світлою людиною, і якщо такі люди ідуть, — земля сиротіє. Низько схиляємо голови над твоєю могилою, біль розриває душу, сльози заливають очі, але щось змінити ми не в силах, така уже була воля Божа.


Сумуючі дружина, дочка, зять, онуки



И не забыть, и не вернуть, лишь с болью в сердце жить осталось


11 августа — 40 дней светлой памяти Михаила Павловича ГОЛУБЕВА


Ты жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек. Ты был для нас пример для подражанья, мы и сейчас живём, сверяясь по тебе. К тебе, отец, приходим на свиданье советоваться в счастье и беде. Вечный покой твоей душе и Царство Небесное.


В глубокой скорби дочери, сыновья, зятья, невестки, внуки



10 серпня минає рік, як не стало найдорожчої у світі людини — матусі, бабусі — Франциски Іванівни БОЯРСЬКОЇ


Як швидко плине час... Вже цілий рік, як Вас нема. Пішли від нас Ви так раптово і дуже рано, ніхто не знав і не відчував біди. Тепер на серці тривожить рана, бо Ви ж пішли не на годину — назавжди. Царство Небесне та вічний спокій Вашій душі.


Вічно сумуючі діти, внуки та правнуки



Кажуть, Бог забирає найкращих…


11 серпня минає рік, як на 20-му році життя перестало битися серце найдорожчої, любої донечки, сестри Сніжани Миколаївни МЕЛЬНІЙЧУК


Не можна змиритися, не можна повірити, що це вже назавжди. Із серця капає сльоза, палає біль, кричить душа. Як рано ти пішла від нас, наша квіточко. Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі. У твої гарні голубі очі вже не подивитися. Все пам’ятаємо, наше сонечко, — твої такі теплі слова, щиру усмішку. Сніжана жила з відкритим серцем, щирою душею. Тепла її серця і душі вистачало для нас усіх. Щоб рай був на небі, а пам’ять — на землі. Царство Небесне. Вічний спокій твоїй душі.


Вічно сумуючі батьки і братик



10 серпня минає рік, як пішла з життя Клавдія Капітонівна КРУКОВЕЦЬ


Велика трудівниця, турботлива мама, любляча бабуся. Низько вклоняємося перед Вашою світлою пам’яттю, і скільки б не минуло часу — ми будемо завжди згадувати і молитися за Вас. А Господь хай пошле Вам Царство Небесне і вічний спокій.


У глибокій скорботі син, онуки, правнуки, невістки, рідні



10 серпня минає рік, як немає з нами нашої прекрасної, любої, ніжної мами, бабусі, свекрухи і для всіх доброї людини — Клавдії Капітонівни КРУКОВЕЦЬ


Просимо пом’янути і пам’ятати її.


Син, онуки, правнуки, невістки



10 серпня минає 1 рік з дня смерті Галини Павлівни ГОЛОВАНЧУК


Любимо тебе і в пам’яті нашій завжди ти жива. І в серцях людей, залишивши слід, пам’ять про тебе — вічно жива.


Син, невістки, онуки, сестри, брати, всі рідні



12 серпня — рік світлої пам’яті нашої дорогої матусі — Юзефи Станіславівни КАНАРСЬКОЇ


Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство тобі Небесне та вічний спокій.


З глибоким сумом всі рідні



12 серпня минає рік, як пішов з життя лікар міськрайТМО — Анатолій Борисович ФЕНСКЕ


Хто пам’ятає, — пом’яніть,

а хто забув, — згадайте.


Дружина, син, сім’я Музичко



6 августа — 9 дней светлой памяти дорогой бабушки, мамы и свекрови — Валентины Алексеевны МУСИЙ


Светлая и вечная память о Вас останется в наших сердцах. Царство Вам Небесное и вечный покой.


Скорбящие внуки, сын, невестка, сваты



10 августа — 8 лет светлой памяти Андрея Александровича ТОНКОШКУРОВА


Нет, не смерюсь до самой смерти со страшной ношей бытия, что раньше матери уходят дети, что умер ты, сынок, а я жива... Душа кричит, зовёт, но нет ответа. Ты ушёл — вернуть тебя не в силах я, сынок. Кто знал,— вспомните, кто вспомнил, — помяните.


Мама, бабушка