Лише йому одному вповні відомо, яким важким був шлях до цього голосного і почесного титулу. Хлопцеві з Новограда-Волинського, котрий, попри складну хворобу і фізичні вади, не склав руки, більше того — багато років наполегливо йшов до мети, разом із рідними, близькими і тренерами. Саме шашки стали для Олександра засобом самореалізації, способом довести іншим, а насамперед — собі, що неможливого немає.
І хлопець вкотре довів — цього разу, ставши чемпіоном Європи з шашок-100 на чемпіонаті серед людей з інвалідністю, що пройшов у білоруському місті Гродно. Оптимізм Сашка і сила духу вже з перших хвилин спілкування із ним змушують захоплюватися його жагою до життя. Попри те, що більшість свого життя він проводить на інвалідному візочку, не може нормально рухатися і говорити. У такі хвилини розумієш, якими ницими є проблеми багатьох тих, кому пощастило мати здоров’я і жити повноцінно.
— Усе починається з мрії. Мрій, дій та йди з Господом — це запорука мого успіху.Руки не роблять — нічого, ноги не ходять — нічого, немає зору, слуху чи здатності говорити — теж не означає, що життя завершене для тебе, — переконує своїм прикладом Олександр. — Ким би ми не були, яке б тіло ми не мали, ми повинні прожити це життя на повну! Бо жити — значить знаходити в собі та використовувати здібності на спільне благо. Буває, що немає сил, падіння та зневіра, але сила — у вірі. І тоді ви щоразу більше дивуватиметеся з того, що здатні підійматися на нову висоту.
Про свою перемогу у запеклій боротьбі шашистів із різних країн Олександр Гонгальський говорить, що це круто, відчуття нової вистоти: «Не вірив, що прорвусь через боротьбу зі своїм головним суперником. Те, що сталося, — це диво, тим паче, що гравці були дуже сильні. Але тренер Володимир Осадчук у мене вірив і налаштовував на перемогу. За що йому дуже вдячний!».
Тепер у планах чемпіона Європи — поїхати на кубок світу до Євпаторії, що відбудеться цього місяця.