Це свято православна церква почала відзначати в IV столітті. Воно належить до найбільших — дванадесятих свят церковного календаря. У народі більш відоме як Друга Пречиста. Це свято ще називають «осениною», адже цього дня за народним календарем настає осінь.
За церковними переказами, Богородиця народилася у ті часи, коли релігія була в занепаді. Але Марія, майбутня матір Ісуса Христа, була дуже благочестивою. Вона слухняно навчалася в монастирі, сумлінно вивчала Святе Письмо.
Свято Другої Пречистої традиційно вважається жіночим святом, коли жінку належить вшановувати як продовжувачку роду. Жiнки, в яких немає дiтей, замовляють службу Божу в церкві i запрошують бiдних на обід — «щоб молилися Богородицi за їхніх дiтей». Кажуть, що молитви до Пресвятої Богородиці майбутніх матерів про здоров’я та щастя дітей, на яких вони чекають, у цей день мають особливу силу. Різдво Пресвятої Богородиці відзначається як свято справжньої радості. У ці дні не працювали, не постували, а після молитов у храмі збирали веселі гостини. Урочистості підкріплювалися святковим застіллям. Окрім обов’язкових рибних страв, готували всілякі м’ясні: борщ зі свининою чи птицею, печеню чи то душенину з м’ясом, різноманітну городину, фаршировану м’ясною начинкою, голубці, пироги, млинці, вареники. Звичайно, багато страв готували і з сиру. Цей сезон передбачає широке вживання свіжих овочів і фруктів.
Також із цього дня вже можна було засилати сватів до дівчат. Якщо ж молоді вже зіграли весілля, то в цей день до них у гості йде рiдня, а молодим треба звiтувати перед гостями про своє подружнє життя.
Для пасічників це був останній термін утеплення вуликів на зиму, а власники овець завершували удруге їх стригти. Під цю пору зазвичай холоднішає, дні стають похмурими, йдуть дощі. До Другої Пречистої годилося повністю викопати картоплю і засіяти землю житом.