Не вернути й не забути, тільки з болем в серці залишилось жити...

25 березня — рік світлої пам’яті Олександра Григоровича БУЧИНСЬКОГО

Страшнішого на світі не буває, як біль розлуки назавжди. Пішов від нас ти дуже рано, затьмарилося сонце і журбою огорнулися всі дні. І доки пам’ять житиме в віках, — живим ти будеш у наших серцях. Лебединим пухом тобі земля. Царство Небесне твоїй душі.

У довічній скорботі дружина, діти, онука, рідні

Забути — не в силі, вернути — не в змозі…

21 березня — 2 роки, як пішла у вічність Олена Анатоліївна ПІКОВСЬКА

Тихо згасла свічка, й життя догоріло. Твоя світла душа в небеса відлетіла. Кого любила, чим жила, що планувала, — не зробила, пішла у Вічність. А серце не вірить, душа не сприймає, що тебе вже нема в живих. І тепер ми молимо Господа Бога Царства Небесного твоїй душі.

Сумуючі мама, тато, синочок, чоловік, брати з сім’ями

22 марта — 40 дней светлой памяти Александра Александровича ГРИНЬКО

Ты ушёл из жизни слишком рано. Нашу боль не выразят слова. Спи, родной, ты — наша боль и рана. Память о тебе — всегда жива.

Родные, друзья

24 березня минає рік, як не стало Василя Івановича ПШЕНИЧНОГО з села Ярунь

Закотилось у вічність життя, ніби сонце сховалось за обрій. З того світу нема вороття, розуміємо це ми сьогодні. Серця плачуть від болю й кричать: «Рідний наш, повертайся додому!» Не стихає печаль ні на мить, залишаючи вічну утому. Вічний спокій твоїй душі. Усі, хто знав, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки та всі рідні

23 марта — 3 года, как ушла из жизни Галина Александровна СЕМЕНЮК

Сердце погасло, будто зарница, боль не приглушат года. Образ твой вечно будет храниться в памяти нашей всегда. Скорбим, любим, помним.

Муж, дети, внуки

24 березня минає 10 років світлої пам’яті дорогої нам людини — Валерія Івановича КРАЧКОВСЬКОГО

Як сумно без тебе всі роки, тяжка печаль огортає душу і болить серце. І скільки б часу не минуло, ти будеш жити вічно в нашій пам’яті, в наших серцях. Царство тобі Небесне, вічний спокій твоїй душі.

Вічно сумуючі рідні

20 березня минуло 9 днів, як пішов з життя люблячий тато і коханий чоловік — Володимир Григорович МЕНДАЛЮК

У наших серцях — велика скорбота. Ти пішов у небуття. Добра людина, наш найдорожчий. Прожив ти коротке та достойне життя. Назавжди залишиться з нами добра і світла пам’ять про тебе.

Дружина, дочка, теща

19 березня минуло 20 років, як пішов з життя Володимир Сергійович МАЙСТРУК

20 років минуло, як перестало битися твоє серце, як пішов ти від нас у небуття. Ми всі тебе пам’ятаємо, сумуємо. Царство тобі Небесне і вічна пам’ять. Хто пам’ятає, — пом’яніть нашого батька, дідуся.

Дружина, діти, онуки

23 березня минає рік, як пішла від нас у вічність Надія Василівна СУРІНА

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати, була найкраща в світі жінка й мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Рідні