Місто розташоване у кратері протовулкана

Найчастіше кратери вулканів заповнюються дощовою або талою водою, утворюючи озера. Населення міст може не підозрювати, що живе у згаслому вулкані, якщо він згас понад мільярд років тому. Звягель знаходиться на тій частині Українського щита, де науковці знайшли вулкано-тектонічну структуру розміром 19 на 25 кілометрів. Знаходиться ця структура у південно-західній частині Волинського мегаблоку, а фактично — під центром міста Звягель.

 

У межах міста викопали рештки мамонтів

Перші описані науковцями палеонтологічні знахідки у Звягелі датуються 1935 роком. У 1991 році на вулиці Академіка Лисіна під час прокладання водогону у траншеї знайшли великі кістки мамонта. Серед них — бивень завдовжки 73 сантиметри, який зараз зберігається у Краєзнавчому музеї.

У Звягелі є унікальна геологічна пам’ятка природи України місцевого значення

У межах міста розташована скеля Кам’яний гриб, що має наукову та естетичну цінність і охороняється державою. Це — мальовнича скеля з рожево-сірого граніту. Складається з двох монолітів, які утворюють величезний кам’яний гриб. Площа — 0,1 га. Статус геологічної пам’ятки надано у 1967 році.

Дата заснування міста збігається з датою його спалення: Возвягель старший на 300 років

Згідно з науковою практикою, перша літописна згадка є датою заснування міста. Возвягель згадується в Іпатіївському літописному зведенні та Галицько-Волинському літописі. В обох джерелах перша літописна згадка пов’язана з пожежею у 1257 році. Археологічні дослідження зафіксували виразні ознаки припинення функціонування міста в середині ХІІІ ст. — згорілі житлові, побутові, оборонні споруди, велику кількість речових знахідок зі слідами перебування в пожежі, обгорілі рештки мешканців. Якщо місто було спалене, то логічно допустити, що воно існувало до цього моменту, оскільки було що спалювати. Знайдені археологами на Возвягелі старожитності середини Х століття дають підстави розглядати саме Х століття часом заснування міста.

Возвягель лежав на торговельному шляху (нині — траса міжнародного значення «Київ-Чоп»)

Археологічні знахідки підтверджують дані Галицько-Волинського літопису та Іпатіївського літописного зведення про вигідне розташування Возвягеля. Це було велике заможне поселення, дощенту спалене за непокору Данилу Галицькому. Південне і Північне городища — частково вивчені могильники — містять багато доказів заможності звягелян: скарб із 87 предметів та комплект прикрас знатної звягелянки з 14 елементів.

Лунниця знатної звягелянки — календар

Знайдений біля Північного городища комплект прикрас древлянки складається із срібних лапастих намистин, срібних скроневих браслетоподібних кілець, призматичних намистин із сердоліку та золотої лунниці. Винятково жіноча прикраса лунниця є традиційним оберегом здоров’я і достатку. Знайдена у Звягелі є ще й своєрідним календарем. Наявні на ній трикутники символізують фази Місяця: новий, повний та старий. Нахилені лінії — це закликання дощу для майбутнього врожаю. Вони пов’язують верхню і нижню частину прикраси — це і є зв’язок неба із землею.

Засновник Звягельського замку Острозький прославився битвами з московією

Костянтин Острозький провів понад 60 битв і найбільше прославився своїми битвами з московською державою. Після розгрому її армії під Оршею московити втратили понад дві третини вояків: з 11 воєвод двоє загинуло, шестеро потрапили в полон, ще троє врятувалися втечею. Саме тому 30-та окрема механізована бригада ЗСУ отримала ім’я князя Костянтина Острозького — легендарного полководця часів Великого Князівства Литовського.

У місті був сформований Звягельський полк та жив справжній козачий полковник

Михайло Тиша — український військовий та державний діяч. Напередодні 1648 року Михайло Тиша був кушніром у місті Звягель. При появі на Волині українського війська у 1648 році Тиша зібрав у Звягелі полк із міщан та жителів прилеглих сіл. Організував декілька вдалих рейдів углиб Волинського воєводства, у тому числі — й до Луцька й завоював його. Перемагав і утримувався у містах Острог, Рівне, Клевань. Під час походу 1648 року Богдана Хмельницького до Замостя був звягельським сотником Волинського (Звягельського) полку.

Центр міста називався Кут (Угол)

«Угол» — місце перетину вулиць Корецької, Житомирської, Соборної і Гутинської. Звягельчани облюбували людне перехрестя. Усі новинки в місті: афішні тумби, газові ліхтарі й інше з’являлися спочатку тут, на «Куті». Усі події в місті: революційні мітинги, ділові зустрічі, стоянки візників і побачення закоханих — все призначалося і відбувалося на «Куті» — загальновизнаному центрі міста.

Відділ інформації міської ради