Поминання 38/2012

Поминання 38/2012



































































23 сентября — год, как ушей из жизни дорогой нам человек — Леонид Николаевич КАЗНАЧЕЕВ


Тот день, когда свет твоих глаз погас и серце перестало биться, стал самым страшным днём для нас, и мы не можем с ним смириться. Из сердца капает слеза, сжигает боль, кричит душа, мы так хотим вернуть тебя, но сделать этого нельзя. Ушёл из жизни очень рано, мы не смогли тебя сберечь. Глубокая осталась на серце рана. Вечный покой твоей душе. Царство Небесное, пухом тебе земля.


Скорбящие жена, тёща, дети, невестки, зять и внуки



20 вересня — 2 роки світлої пам’яті Зінаїди Петрівни ЛОПАТЮК


Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.


Мама, дочка, зять, онуки



20 вересня минуло 2 роки світлої пам’яті Зінаїди Петрівни ЛОПАТЮК


Вічна Вам пам’ять, Царство Небесне, мамо. Пам’ятаємо, сумуємо.


Син з сім’єю



20 вересня минуло 2 роки світлої пам’яті Зінаїди Петрівни ЛОПАТЮК


Нехай Господь дарує Царство Небесне і Вічний спокій твоїй душі.


Сестра Валентина з сім’єю, племінники, онуки



Немає горя більшого на світі, коли від нас навік відходять діти


20 вересня минуло 40 днів, як на 21-му році життя пішла від нас дорогенька, ріднесенька наша донечка Сніжана Миколаївна МЕЛЬНІЙЧУК


В той день навкруг життя буяло, а серце так хотіло жити, тебе в нас, дорогесенька, нестало, і ми не в силах щось зробити… Пішла ти, донечко, від нас в самому розквіті життя, і в нашій пам’яті навіки тобі не буде забуття. Була для нас ти, наче пташка, мов щебетливий соловей. Без тебе сумно нам і важко, і серце плаче кожен день.


Вічно сумуючі мама, брат Вадим, Саша



15 вересня раптово перестало битися щире та любляче серце дорогого нам чоловіка, батька, дідуся Григорія Карповича ПЕТРИШИНА

14.11.1936-15.09.2012 рр.


А вже 23 вересня минає 9 днів, як нестало в хаті господаря. Тобі б ще жити та жити, радіти дітям та онукам. Але воля Господня склалася інакше. Прости нас, наш дорогий, що ми не в силах були тебе врятувати. Ти в нашій пам’яті завжди живий. Вічний спокій твоїй душі і Царство Небесне.


У скорботі дружина, діти, онуки, рідні



18 вересня минуло 40 днів, як перестало битися серце дорогої нам матусі, бабусі, сестри Галини Павлівни ГОЛОВАНЧУК


На душі — біль і жаль, і сум. Тебе нема і більше не буде. Та пам’ять про тебе буде вічно жити в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненька. Хто забув її, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


Сумуючі син, невістка, онуки, брати, сестри



20 вересня минуло 40 днів, як пішла у вічність наша люба матуся, бабуся, прабабуся Юзефа Станіславівна КАНАРСЬКА


Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою, а хто забув, — згадайте.


Вічно сумуючі дочка, син, сестри, внуки, правнуки, невістка



27 вересня — 10 років, як нема тебе з нами — Володимир Дмитрович ГАГАРСЬКИЙ


Вже минуло багато часу, але пам’ять про тебе ніколи не згасне в наших серцях. Ти пішов так рано від нас, залишивши біль і печаль. Зі сльозами на очах низько схиляємо голови над твоєю могилою. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.


Дружина, сини, невістки, онуки



Забути не в силі, вернути — не в змозі. 20 вересня — 40 днів світлої пам’яті дорогої нам людини — Анатолія Борисовича ФЕНСКЕ


Перестало битися твоє добре, турботливе серце, у якому вистачало тепла для всіх. Пекучий біль, який не можна загасити. Як важко, сину мій, без тебе жити. Прости, що мало літ тобі відміряло життя. Твоя душа — розумна, добра, мила, а доля важка, немов полин — гірка. Ніхто не зміг тебе спасти, ти їх прости і нас прости. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти в наших серцях.


Мама і всі рідні



27 вересня минає 40 днів, як пішов з життя Анатолій Володимирович РАДЗЕВЕЛЮК


Ні серце, ні розум не можуть змиритися, що ти більше не повернешся, не підтримаєш, не посміхнешся, не пожартуєш. Не минає жодної хвилини, години, дня, щоб ми тебе не згадували, не виглядали. Та залишилися тільки сльози і печаль. Спи спокійно, наш рідний. Царство Небесне твоїй добрій душі.


Сумуючі дружина, діти, онуки і вся рідня



23 сентября исполняется 10 лет, как нет с нами дорогого нам человека — Григория Ивановича ГОЛОВА


Тебя нет рядом, умер жизни голос, но сердце не забудет никогда твои глаза, улыбку, голос мы сохраним навеки, навсегда…


Жена, дети, внуки, сваты



Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


25 вересня минає 3 роки, як перестало битися серце нашого дорогого чоловіка, тата, дідуся, свата Володимира Миколайовича ШУЛЯКІВСЬКОГО з села Теснівка


Три роки смутку й жалю, не заростає стежина до вашої могилки, буяють квіти, а вас немає, не зустрінете, не пожалієте, не підкажете, як тяжко без вас. Хай земля вам буде пухом, а Господь Бог оберігає ваш вічний сон.


Дружина, дочка, зять, син, невістка, онуки, свахи, рідні



24 вересня минає 5 років, як пішов з життя Олександр Іванович ГОЛОВАНЧУК


Ти пішов з життя зарано, нашу біль не вимовлять слова. Спи, рідненький… Ти — наш біль і рана. Пам’ять про тебе завжди жива.


Сумуючі мама, брати, рідні та друзі



20 вересня минув рік, як трагічно пішла з життя дорога нам людина — чоловік, тато, дідусь — Микола Петрович ВИШКОВЕЦЬ


Пройшов вже рік, як ти пішов від нас, а ми ніяк не можем з цим змиритись. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти в наших серцях. Хто знав, — згадайте і пом’яніть.


Вічно сумуючі дружина, син, невістка, онуки, сестра, хрещеники, куми, рідні



22 сентября — годовщина смерти Александра Куприяновича ПОПЛАВСКОГО


Ты прожил жизнь достойно, оставил память нам навек, в безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек.


Жена, дети, внуки, правнучка