9 жовтня — 40 днів, як немає з нами Галини Тарасівни ДАНИК

Ми приходим до рідного дому — він похмурий, кімнати сумні. Бо немає матусі вже в ньому, тільки фото одне на стіні. Журно світяться вікна веранди, шелестить виноградна лоза, і матусині квітнуть троянди в пелюстках тих — росинка-сльоза. Ми б хотіли хоч на мить, хоч на трішки повернутись у час той назад, де ступали матусині ніжки, де шумить тихо батьківський сад. Але чуда, звичайно, не буде, відійшла уже ти в небуття. Наша пам’ять тебе не забуде, дням щасливим нема вороття.

Вічно сумуючі чоловік, діти, внуки, сестри, брати, племінники, свати

Частинку серця нашого відносять серця, котрі пішли від нас на небеса…

5 жовтня минає рік, як пішли від нас дорогенькі, ріднесенькі дружина та кума, синочок і хрещеник — Тетяна та Богданчик ФАРЕНЮКИ

В той день навкруг життя буяло, а серце так хотіло жити. Вас в нас, дорогенькі, не стало, і ми не в силах щось зробити… Пішли ви від нас в самому розквіті життя, і в нашій пам’яті навіки вам не буде забуття. Були для нас ви, наче пташки, мов щебетливі солов’ї. Без вас і сумно нам, і важко, і серце плаче кожен день…

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі чоловік, брат, мама, рідні, куми Добровольські

6 жовтня минає рік, як не стало нашого рідненького Павла Лаврентійовича ВАСИЛЬЧУКА

Безсонні ночі, біль серця, сльози відчаю — ними переповнені ці дні, відколи ми втратили найдорожчу для нас людину, надійну опору, порадника. Та ми завжди відчуваємо і будемо відчувати тепло його серця і світло сонячної душі, за якими — людяність, щедрість і любов до всіх нас. Царство Небесне і вічний спокій Вашій душі. Усі, хто знав нашого Павла Лаврентійовича, пом’яніть його разом із нами у цей сумний для нас час.

Зі скорботою дружина, діти, онуки

Немає горя більшого на світі, коли від нас навік відходять діти.

8 жовтня минає рік, як перестало битися серце дорогої донечки — Валентини Анатоліївни ЯКОВЛЕВОЇ

01.02.1951-08.10.2011 рр.

На душі біль, і жаль, і сум. Тебе немає і більше не буде. Та пам’ять про тебе буде вічно жити в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненька. Хто забув її, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі батько, рідні

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи.

5 жовтня минає 9 днів, як пішов з життя Сергій Володимирович ЛІТВІНЧУК з с.Мала Горбаша

Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.

Вічно сумуючі мати, дружина, діти і всі рідні

9 жовтня минув рік, як не стало нашої любої матусі — Катерини Антонівни ВОЙЦЕХІВСЬКОЇ

Ти вічно будеш жити в наших серцях, завжди будемо тебе пам’ятати, дорога наша.

Сумуючі син, дочка, онука, чоловік, сестра

5 жовтня минає 9 днів, як пішов з життя Сергій Петрович Боднарук

Спи спокійно, Царство Небесне і вічний сон в твоїх очах, земля тобі пухом.

Родичі, діти, дружина, друзі

5 жовтня — 12 років, як пішов з життя наш люблячий Микола Гнатович ХОМЕНКО

Світла пам’ять залишилася в наших серцях. Царство Небесне твоїй душі і вічний спокій.

Брат Степан, сестра Євгенія з сім’ями

4 жовтня минуло 2 роки, як пішла з життя Світлана Григорівна САРДАК

І не забути, і не вернути, і не висловити словами всієї скорботи і печалі. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне та вічний спокій тобі, рідненька.

Куми Осадчуки

11 жовтня минає 2 роки, як перестало битися серце дорогої нам людини — Валерія Анатолійовича МОСІЙЧУКА

Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть.

Сумуючі дружина та діти

5 жовтня виповнюється 3 років, як немає з нами люблячої матусі, сестри Ольги Гнатівни ДЕРКАЧ

Світла пам’ять залишиться в наших серцях. Царство Небесне твоїй душі і вічний спокій.

Син Микола, брат Степан з сім’єю і всі рідні

4 вересня — 9 днів, як перестало битися серце Петра Юхимовича ГОРДІЙЧУКА

Не змогли врятувати від хвороби. Порожньо стало без вас у хаті, а ще — дуже тяжко на душі. Спочивайте з миром, Царство Небесне вашій душі.

Сумуючі дружина, доньки, син, зяті, онуки і правнуки

4 жовтня — рік, як померла наша мама — Марія Тофіліївна ГАРБОВСЬКА

Вічна Вам пам’ять, Царство Небесне, мамо. Пам’ятаємо, сумуємо.

Сини, сестра Ніна, племінники, онуки

3 жовтня минув рік, як пішов з життя Петро Андрійович ДИЮН

Якби міг ти довше жити, були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Дружина, син, дочка, невістка, зять та онуки

Проминули роки. Догоріла свіча.

Більше ніколи вже я не схилюся до твого плеча.

6 жовтня — 40 скорботних днів, як спинилося серце чудової людини — Володимира Терентійовича САВЧУКА

Ти залишив про себе добру пам’ять: сіяв добре, розумне, вічне. Дякую за подружню вірність, доброту, людяність. Земля хай буде пухом. Вічна пам’ять.

Дружина, вся родина

8 жовтня — 40 днів, як нема з нами Григорія Яремовича ДЕРКАЧА

Світла пам’ять залишиться в наших серцях. Нехай пом’януть тебе всі рідні і друзі.

Сумуючі син Микола, сім’я Хоменків і Ліскових

6 жовтня минає 10 років, як пішла з життя дорога нам людина — Ольга Іванівна ВЛАСЮК з с.Тупальці

Ми тебе, рідненька, згадуємо і сумуємо, пам’ятаємо твій ніжний співучий голос, ласкаву посмішку, щедрість душі. Царство Небесне, вічний спокій.

Сестри Ніна, Тетяна з сім’ями

3 жовтня минуло 10 років, як не стало дорогої мами, бабусі, прабабусі Марії Леонтіївни РОМАНЮК

Плаче серце, біль не передати. Сумуємо і пам’ятаємо кожну хвилину. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічний спокій тобі, рідненька, а ми ніколи не забудемо.

Сумуємо: дочки, зяті, онуки, правнуки