Деякі питання представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді у світлі нового Закону України «Про прокуратуру»
Незважаючи на складний час, в Україні тривають реформи, в тому числі у сфері юстиції. Одним із етапів цього державотворчого процесу стало прийняття Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року України Закону «Про прокуратуру». Закон набирає чинності (окрім деяких положень, визначених у п.1 Розділу XII «Прикінцеві положення»), з 25 квітня 2015 року, але його окремі норми стали предметом дискусій, як серед науковців, так і працівників.
Одним із дискусійних та проблемних питань стало застосування положень Закону України «Про прокуратуру» під час реалізації прокуратурою України функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом. Так, у ст.23 Закону визначено основні положення щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді, яке полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Згідно з ч.4 ст.23 Закону, винятково з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати й отримувати від нього матеріали та їх копії. За відсутності суб’єкта владних повноважень, компетенцією якого є захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина, з метою встановлення наявності підстав для цього, прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб’єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою. Відповідно до положень ч.7 ст.23 Закону, передбачено обов’язок прокурора у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Очевидно, саме таким чином законодавець висвітлив положення п.5 ч.1 ст.121 Конституції України, яка проголошує однією із функцій прокуратури нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, в нормах прийнятого Закону, визнавши цю функцію формою представництва інтересів громадянина або держави в суді.
Одним із дискусійних та проблемних питань стало застосування положень Закону України «Про прокуратуру» під час реалізації прокуратурою України функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом. Так, у ст.23 Закону визначено основні положення щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді, яке полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Згідно з ч.4 ст.23 Закону, винятково з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати й отримувати від нього матеріали та їх копії. За відсутності суб’єкта владних повноважень, компетенцією якого є захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина, з метою встановлення наявності підстав для цього, прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб’єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою. Відповідно до положень ч.7 ст.23 Закону, передбачено обов’язок прокурора у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Очевидно, саме таким чином законодавець висвітлив положення п.5 ч.1 ст.121 Конституції України, яка проголошує однією із функцій прокуратури нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, в нормах прийнятого Закону, визнавши цю функцію формою представництва інтересів громадянина або держави в суді.
Коментарі відсутні