Поліартрит є захворюванням, пов’язаним з одночасним або послідовним запаленням декількох суглобів. За даними медичної статистики, сьогодні в світі тим чи іншим захворюванням суглобів страждає кожна третя людина. Залежно від причин, які його викликали, поліартрит може бути інфекційним, обмінним (або кристалічним), ревматоїдним (або системним) і посттравматичним.
Причини поліартриту. Інфекційний поліартрит може виникати як наслідок різних інфекційних захворювань (вірусного гепатиту, гонореї, дизентерії тощо). Причиною обмінного, або кристалічного поліартриту, є порушення обміну речовин. Посттравматичний поліартрит виникає як результат місцевої травми або різних алергічних реакцій. Що стосується причин ревматоїдного (системного) поліартриту, про них на сьогодні у фахівців немає єдиної думки, і вони вважаються не встановленими.
Симптоми поліартриту визначаються видом захворювання і причинами його виникнення. Для інфекційного артриту, який проявляється на тлі інфекції, характерне почервоніння і набрякання шкіри над суглобом, обмеження рухливості.
Ревматоїдний поліартрит на ранніх стадіях проявляється чутливістю суглобів до зміни погодних умов. Спочатку пацієнт не відчуває сильного болю, і припухлості над суглобами є ледь помітними. Може спостерігатися зниження апетиту і ваги, а також підвищення температури і захворювання деяких внутрішніх органів.
У дітей поліартрит може розвиватися після досягнення дворічного віку. Він проявляється болями і обмеженням рухливості суглобів. Дитячий поліартрит являє собою найчастіше симетричне ураження суглобів, що супроводжується збільшенням лімфатичних вузлів.
Діагностика поліартриту полягає в комплексному обстеженні. Як правило, діагноз грунтується на лабораторній діагностиці, анамнезі захворювання, анамнезі життя, рентгенографії, артрографії, томографії, термографії, цитологічному і мікробіологічному дослідженні суглобової рідини.
Лікування. Уже перші ознаки захворювання є приводом негайного звернення до лікаря. Основні лікувальні заходи проводяться для поліпшення обміну речовин і усунення причин, які можуть привести до розвитку захворювання, і полягають у прийомі антибіотиків, антигістамінних засобів, імунодепресантів, знеболюючих та протизапальних засобів, фізіотерапевтичних методів.
При лікуванні поліартриту обов’язковим є зменшення навантаження на опорно-руховий апарат. При надмірній вазі слід вжити заходів для його зниження. Дуже хороший ефект надає фізіотерапевтичне лікування, яке сприяє зниженню болю, набряку та запалення в суглобі. Таке лікування проводиться за допомогою ультразвуку, діатермії, парафінових аплікацій, масажу, лікувальної гімнастики. Важливою частиною лікування поліартриту є санаторно-курортне лікування, яке значно полегшує перебіг хвороби навіть тоді, коли воно має важку форму.
Профілактика поліартритів полягає, насамперед, у підтриманні нормальної ваги, так як зайві кілограми сприяють швидкому зношуванню опорно-рухового апарату. Необхідно забезпечити собі зручне робоче місце, стежити за поставою і при сидінні не класти ногу на ногу, так як такий стан погано впливає на стан суглобового хряща і призводить до утруднення кровообігу. При тривалому сидінні потрібно робити своєчасні перерви в роботі, уникати підняття важких речей і травм.
Що стосується дієти, то слід збільшити в раціоні харчування кількість незамінних амінокислот, молочних продуктів, овочів і фруктів, але при цьому звести до мінімуму тваринні жири, цукор і алкоголь. Від куріння рекомендується відмовитися.
Потрібно пам’ятати, що лікування поліартриту має бути постійним, особливо це стосується ревматоїдного поліартриту. Хворий повинен перебувати під диспансерним наглядом і своєчасно проходити курс лікування для уникнення загострень.