Стали Миколайчиками для поранених захисників. Святкова акція на підтримку воїнів від ГО «Родина Героїв»
Зимові свята — додатковий привід підтримати тих, хто цього потребує. Сім’ї загиблих захисників, зокрема, з місцевої громадської організації «Родина Героїв», уже неодноразово дарували гостинці пораненим воїнам, які проходять лікування та реабілітацію в нашій лікарні.
Ось і цього разу, у день святого Миколая, не оминули такої можливості. Тим паче, що День чудотворця тепер святкуємо одночасно з Днем української армії — 6 грудня. Родини загиблих воїнів зібрали кошти, хто скільки міг, і придбали смаколики та засоби гігієни для військових пацієнтів лікарні.
Загін маленьких помічників, котрі побажали стати Миколайчиками для захисників.
Приєдналися до ГО «Родини Героїв» і небайдужі містяни. Вихователька Людмила Верхогляд організувала збір гостинців у центрі розвитку дитини «Дельфін», що в мікрорайоні «Болгарбуд». Підтримали її керівництво закладу, маленькі вихованці з батьками, колектив. Окрім солодощів і засобів гігієни, діти принесли одяг та намалювали патріотичні малюнки-вітання.
Серед постійних меценатів у таких заходах — колективи складу-магазина «Добриня», фабрики «Жако». Доєднався також ФОП О.М. Мішура.
У лікарні зараз лікуються понад 70 захисників із різних міст. Не усіх можуть відвідати близькі, тож підтримка для них дуже важлива. Було помітно, як чоловіки, в яких родини далеко знаходяться, були особливо вдячні «Родині Героїв». Їхні обійми були міцнішими і довшими, а душевне тепло — один із найдієвіших способів реабілітації захисників.
Жінки з громадської організації — чиїсь мами, дружини, сестри. Їхні захисники віддали свої життя, перебуваючи на захисті України, а вони тепер своєю місією вважають залишатися берегинями для інших захисників, які цього потребують.
«Знаєте, часто накриває біль від втрати, і нічого не хочеться робити. А такі заходи, коли відчуваємо себе потрібними, і для нас є неабиякою моральною підтримкою. Тому ми завжди готові долучитися і бути корисними», — каже Любов Скаковська.
«Я не можу свого сина тепер обійняти, і не можу нічого йому, окрім квітів на могилі, подарувати. А пораненим захисникам потрібна частинка душі, доброти, любові», — розповіла Леся Литвинчук.
Хтось із жінок порадив частіше організовувати такі акції підтримки для поранених, адже часом у захисників взагалі немає близьких і немає звідки чекати когось.
Коли ми виходили з різних відділень у лікарні, нас зустрічали захисники, які вже отримала подарунки, зупинялися і ще раз дякували. А ми дякували їм за захист. І ця взаємна підтримка — це те важливе, що дає нам сили вірити, підтримувати один одного і чекати на Перемогу.
Ось і цього разу, у день святого Миколая, не оминули такої можливості. Тим паче, що День чудотворця тепер святкуємо одночасно з Днем української армії — 6 грудня. Родини загиблих воїнів зібрали кошти, хто скільки міг, і придбали смаколики та засоби гігієни для військових пацієнтів лікарні.
Загін маленьких помічників, котрі побажали стати Миколайчиками для захисників.Приєдналися до ГО «Родини Героїв» і небайдужі містяни. Вихователька Людмила Верхогляд організувала збір гостинців у центрі розвитку дитини «Дельфін», що в мікрорайоні «Болгарбуд». Підтримали її керівництво закладу, маленькі вихованці з батьками, колектив. Окрім солодощів і засобів гігієни, діти принесли одяг та намалювали патріотичні малюнки-вітання.
Серед постійних меценатів у таких заходах — колективи складу-магазина «Добриня», фабрики «Жако». Доєднався також ФОП О.М. Мішура.
У лікарні зараз лікуються понад 70 захисників із різних міст. Не усіх можуть відвідати близькі, тож підтримка для них дуже важлива. Було помітно, як чоловіки, в яких родини далеко знаходяться, були особливо вдячні «Родині Героїв». Їхні обійми були міцнішими і довшими, а душевне тепло — один із найдієвіших способів реабілітації захисників.
Жінки з громадської організації — чиїсь мами, дружини, сестри. Їхні захисники віддали свої життя, перебуваючи на захисті України, а вони тепер своєю місією вважають залишатися берегинями для інших захисників, які цього потребують.
«Знаєте, часто накриває біль від втрати, і нічого не хочеться робити. А такі заходи, коли відчуваємо себе потрібними, і для нас є неабиякою моральною підтримкою. Тому ми завжди готові долучитися і бути корисними», — каже Любов Скаковська.
«Я не можу свого сина тепер обійняти, і не можу нічого йому, окрім квітів на могилі, подарувати. А пораненим захисникам потрібна частинка душі, доброти, любові», — розповіла Леся Литвинчук.
Хтось із жінок порадив частіше організовувати такі акції підтримки для поранених, адже часом у захисників взагалі немає близьких і немає звідки чекати когось.
Коли ми виходили з різних відділень у лікарні, нас зустрічали захисники, які вже отримала подарунки, зупинялися і ще раз дякували. А ми дякували їм за захист. І ця взаємна підтримка — це те важливе, що дає нам сили вірити, підтримувати один одного і чекати на Перемогу.
Юлія КЛИМЧУК
Коментарі відсутні