14 серпня для усіх православних християн розпочинається Успенський піст.
Слово «успіння» означає занурення у сон, мирну кончину. Кончину Божої Матері Церква називає Успінням, тому що вона «мов би сном на недовго заснула і, мов від сну, повстала».
Під час посту Церква пропонує помірне вживання їжі та пиття, і притому їжі не скоромної, а пісної. У Церковному Уставі ясно відображений і час вживання і якості пісної їжі. Все строго розраховано з тією метою, щоб послабити в нас пристрасні порухи тіла, що збуджуються багатою і солодкою поживою тіла; але так, щоб не зовсім розслабити нашу тілесну природу, а — навпаки — зробити її легкою, міцною і здатною підкорятися порухам духу й бадьоро виконувати його вимоги.
Взагалі піст є сильним засобом приготування до всіх великих і спасительних справ. Це глибоко відчували всі розсудливі й боголюбиві люди — завжди і скрізь. Всі святі досить строго постили самі й одностайно радили постити іншим. Під час будь-якого посту не прийнято зловживати алкоголем. Це теж гріх. Устав Церкви вчить, від чого варто утримуватися під час постів — «всі, хто побожно постять, строго повинні дотримуватися уставів про якість їжі, тобто утримуватися в пості від окремих страв, не як від недостойних (хай цього не буде), а як від неприйнятних для посту й заборонених Церквою. Страви, від яких слід утримуватися в пости: м’ясо, сир, масло, молоко, яйця, а іноді й риба, залежно від того, який піст».
Успенський піст не такий строгий, як Великий, але строгіший, ніж Петрів і Різдвяний пости.
У понеділок, середу і п’ятницю Успенського посту устав Церкви пропонує споживати сухі страви, тобто дотримуватися найстрогішого посту, без відварювання їжі; у вівторок і четвер — варена їжа, але без оливи; в суботи і неділі дозволяється вино і олива.
У свято Преображення Господнього за церковним Статутом дозволяється на трапезі риба. З цього дня по понеділках, середах і п’ятницях у харчування обов’язково входили плоди нового врожаю.
Піст духовний тісно поєднується з постом тілесним, на зразок того, як наша душа поєднується з тілом, проникає в нього, оживлює і робиться з ним одним цілим, як душа й тіло становлять єдину живу людину. І тому, постячи тілесно, в той самий час слід нам постити й духовно: «Постячи, браття, тілесно, постимо й духовно, розв’яжемо будь-який союз неправди», — заповідає Свята Церква.