Від Києва до Варшави на машині — та й то не близька дорога. А якщо пішки йти, та ще й м’ячем при цьому жонглювати? Затія, на перший погляд, видається практично нездійсненною. Для більшості — так, але не для тридцятишестирічного харків’янина Миколи Куценка. Маршрут спортсмен обрав не випадково: сполучивши таким чином дві столиці, Микола Куценко прагне переконати європейську спільноту, що Україна й Польща, попри низку внутрішніх проблем, здатні організувати і провести на пристойному рівні європейський футбольний форум 2012-го року.
У свою подорож Микола Куценко разом із групою підтримки вирушив 31 серпня. Місце старту — головна площа країни, майдан Незалежності. Долаючи щодня марафонську дистанцію (42 кілометри й 195 метрів), 5 вересня чоловік успішно дістався до Новоград-Волинського району. На межі району марафонців зустріли працівники Новоград-Волинської райдержадміністрації, а в населених пунктах, через які прослідував маршрут, учасників акції вітали місцеві жителі.
Марафонська група нараховує 12 чоловік. Троє з них — люди з обмеженими фізичними можливостями, представники громадської організації інвалідів «Прагнення» з міста Бровари. Вони на рівні з усіма долають маршрут в інвалідних візках і також, як і решта учасників акції, вірять, що Євро-2012 таки відбудеться не деінде, а саме в Україні та Польщі.
Микола Куценко — знаний у світі рекордсмен. На його рахунку — декілька досягнень, для яких знайшлося місце в Книзі рекордів Гіннесса. Зокрема, одного разу Микола спромігся «набивати» м’яча головою аж 7 годин 19 хвилин. Крім цього, жонглюючи м’ячем, обійшов Садове кільце, що в Москві, та встановив добовий рекорд — «набивав» м’яча 24 години поспіль.
Підкорюючи денну норму, рекордсмен кожну годину ходьби чергує із кількахвилинною паузою, відпочиває, переводить подих. А тоді — знову в дорогу. Загалом від Києва до українсько-польського кордону учасникам акції доведеться пройти 616 кілометрів (маршрут проляже через Рівне та Львів до Рави-Руської). А там ще дорогами Польщі — плюс дві з половиною сотні. Фініш намічено у Варшаві на 16 вересня. Однак на сьогодні ще невідомо, чи все відбудеться так, як запланували організатори. Річ у тому, що поляки все ще не дали дозволу на рух марафонців їхніми автобанами. Проте, спортсмен сподівається, що проблему успішно владнають і рекорд відбудеться. І це дасть черговий поштовх тим, від кого залежить організація футбольного Євро, нарешті серйозніше взятися до справи і не допустити національної ганьби (а по-іншому й не назвеш), яка нас чекатиме в разі відмови Україні й Польщі у проведенні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу.