19 ГРУДНЯ — СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ

19 ГРУДНЯ — СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ

Відтоді, як жив на землі й творив подвиги святитель Миколай, минуло 17 століть. Незважаючи на час, що розділяє нас, він, як і раніше, для всіх живий. Він чує всі прохання людські й даною йому від Бога благодаттю не лише виконує їх, але й випереджає.
Цей святий допомагає людям на суші й на морі, у в’язницях і лікарнях. Він допомагає кожній родині й кожній людині, котра просить його допомоги. Він допомагає Церкві й суспільству.
Святитель Миколай — один із небагатьох святих Церкви Христової, котрого вшановують не лише православні люди, але й всі християни і навіть нехристияни. Це дуже показово, оскільки до порожнього колодязя за водою ніхто не піде. Кожен із нас хоча б раз у житті звертався за допомогою до святителя Миколая й отримував її. Про це свідчить велика кількість храмів на честь святителя Миколая на теренах нашої землі. Саме ім’я — Миколай — одне з найбільш поширених у нашому народі. Це свідчить про бажання батьків мати саме святителя Миколая небесним покровителем для своїх синів.
Одним із перших храмів, побудованих рівноапостольною княгинею Ольгою у Києві, був саме Свято-Миколаївський храм. Його спорудили над могилою князя Аскольда — першого руського князя-християнина, якого у хрещенні звали Миколаєм.
Київ зберіг згадку про дивовижне врятування святителем немовляти-хлопчика, котрий потонув у Дніпрі. Великий чудотворець, почувши скорботні молитви батьків, уночі вийняв дитину з води, оживив і поклав на хорах храму Святої Софії перед своїм чудотворним образом. Тут вранці й знайшли врятованого хлопчика щасливі батьки.
В особі святителя Миколая ми маємо заступника перед престолом Божим, помічника, лікаря, визволителя й розрадника.
Про святителя Миколая можна сказати словами святого апостола Павла: «Усе можу в Ісусі Христі, Котрий мене зміцнює». Святий Миколай жив не для себе, але для людей, відтак — для Господа. Він завжди був із хворими і жебраками, з тими, хто плакав і побивався.
Житіє святителя Миколая рясніє багатьма прикладами допомоги людям, один із яких особливо тішить серце.
У місті Патри жив чоловік, котрий мав трьох доньок. Збанкрутівши, він вирішив, аби не померти з голоду, торгувати своїми дітьми. Дізнавшись про це, святитель Миколай вночі, таємно, дав три вузлики золота, позбавивши тим самим родину від гріховного падіння, а безприданниці змогли щасливо вийти заміж. Подібні приклади, що їх ми зустрічаємо у житії, переконують нас у тому, що життя святителя Миколая було переповнено справами любові й милосердя.
Цей святий мав чисте серце, напов­нене любов’ю до людей, і смиренний дух. Проте у захисті Істини святитель Миколай був ревним воїном. У 325 році святитель брав участь у Першому Вселенському Соборі у Нікеї, де було прийнято Символ Віри.
Сама Істина явила нам святителя Миколая взірцем віри та лагідності. Своїм смиренням він досягнув висоти, своєю убогістю — багатства.
Святитель Миколай мирно відійшов ко Господу в другій половині IV століття. Його святі мощі почивають сьогодні в італійському місті Барі, де вже протягом багатьох століть виточають цілюще миро, від якого й сьогодні багато людей отримують зцілення.
Віруючі вшановують святого і приходять до нього з молитвою. Святитель Миколай завжди був з нашим народом, він постійно присутній серед нас і допомагає нам у справі спасіння, він завжди поспішає на допомогу до тих, хто його кличе. Він молить Бога про всіх людей, щоб Господь освятив нас істиною Своєю, аби за його прикладом ми ввійшли в радість Господа Нашого. Амінь.
Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР