Ми, місцеві рибалки, дуже стурбовані ситуацією, що склалася на наших водоймищах. Безчинство браконьєрів виходить за усілякі рамки. Тому пропонуємо міській і районній раді здійснити такі заходи. Якщо у місті діє Закон «Про місцеве самоврядування», то необхідно видати наступні розпорядження:

1. Негайно змінити діючу рибінспекцію.


2. Зареєструвати і пронумерувати всі човни на наших річках.


3. Змінити штрафні санкції щодо браконьєрів. Зробити так, аби половина доходів ішла на розвиток нової рибінспекції, друга половина — в доход держави.


4. Розібратися, яка роль і призначення УТМР. Адже вони цілком відійшли від охорони рибних запасів на водоймищах, тому що тут немає обігу коштів.


5. Широко клеймувати у ЗМІ браконьєрів, подавати матеріали щодо вжитих до них заходів.


6. Одному із заступників мера доручити обов’язки щодо обов’язкового виконання даних розпоряджень.

Сьогодні рибу «глушать» тротилом, ловлять сітками, неводами, бреднями, екранами, косинками, хватками, електровудками, баграми, острогами тощо. А ті, хто повинен оберігати рибу, — закривають на це очі.
Як обчислюються розміри завданої шкоди: штрафи затверджені відповідно до Постанови Кабміну ще 1998 року, згідно з якою оцінка шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування або знищення одного екземпляра риби, незалежно від розміру та ваги, визначається певною кількістю неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, наприклад, марена звичайна і сом — у 6 неоподат­ковуваних мінімумів; судак, короп, білий амур, товстолоб, щука — у 3; плотва — 10, 20 гривень, плюс 80 гривень штраф. Відшкодовують же браконьєри за рішенням суду. Великі кошти лежать просто у нас під ногами, не лінуйтеся, шановні керівники, підняти їх і віддати дітям-сиротам, матерям-одиночкам, у котрих шматок хліба — розкіш.
Те ж саме можна сказати і про звірів, яких вже ні у лісі, ні на полях зовсім не залишилося. Б’ють все, що літає і біжить. Слід і на це звернути неабияку увагу.