23 квітня святкує свій славний ювілей наш земляк, чудова людина — Мельник Віктор Кузьмич. 60 років тому у по­дружжя Кузьми Степановича та Надії Гаврилівни Мельників народився бажаний син, якого назвали переможним ім’ям — Віктор.
Отож і намагається бути переможцем обставин, негараздів та життєвих проблем ця мужня і світла людина протягом усього свого життя.
А воно тече швидкою річкою… Ще недавно босоногим хлопчиком бігав ювіляр по вулиці свого дитинства — Войкова, — а тепер поважним сивочолим чоловіком поспішає нею щоранку до рідної школи №9, директором якої став у 1981 році. У вересні виповниться тридцять років його роботи на цій посаді.
Щоранку розпочинає свій урок відмінник освіти, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист Мельник Віктор Кузьмич, щоб пояснити допитливій дітворі непохитні закони фізики, яку він успішно викладає у старших класах своєї школи.
Головним же законом життя наш герой вважає закон збереження енергії: скільки ти віддав світові добра, стільки він тобі його і поверне. Поспішає Віктор Кузьмич робити добро, залишаючи на землі гарні сліди, засіваючи «розумним, добрим і вічним» поле дитячих доль.
Мельник-директор вірить у Людину в кожній довіреній йому дитині, пишається кожним дитячим успіхом, як своїм, отож і стіни власного кабінету ретельно прикрашає грамотами дитячих перемог.
Мельник-депутат дарує свій час і серце виборцям, які вже вп’яте висловили йому свою довіру.
Переймається проблемами освіти незмінний голова постійної комісії міської ради з питань освіти, культури, спорту та туризму, прагне разом з однодумцями виконувати замовлення часу — формувати життєву компетентність школярів.
Крім справи, якій віддано служить Мельник В.К., іншою вищою життєвою цінністю для нього залишається родина.
Віктор Кузьмич — гарний син: усе своє життя він опікувався батьками, а після смерті тата турботливо доглядає маму, яка живе разом із ним. Надії Гаврилівні, хай Бог посилає їй здоров’я, як і його школі, у вересні виповниться 90 років.
Віктор Кузьмич часто говорить, що вдало одружитися теж треба мати щастя. Йому таке щастя подароване долею.
Поруч із ним по життю 37 років йде вірна дружина — Мельник Марія Феодосіївна — розумна, чарівна, жіночна, хазяйновита, поміркована і напрочуд мудра жінка, справжня берегиня родинного вогнища.
Разом із дружиною вони народили і виховали двох прекрасних дітей — сина Олександра і доньку Тетяну, дали їм вищу освіту, вивели в люди, разом допомагають піднімати онуків, яких у ювіляра аж троє.
Син — економіст, працює на фінансових просторах столиці, має власний бізнес. А донька продовжує справу батька у його і своїй рідній школі: навчає школярів іноземної мови.
Та й онуки опановують шкільну науку у дідовій школі.
Як і французький письменник А. де Сент-Екзюпері, Віктор Кузьмич найвищими розкошами вважає людське спілкування, а тому має багато друзів, однодумців, він комунікабельний, щирий на слушну пораду і просто добре слово.
Любить чоловік баню, гриби, роботу в садку, пісню, поезію, сам пише вірші, не втомлюється говорити компліменти гарним жінкам, цитує Омара Хайяма і намагається жити за його віршами-настановами.
Незважаючи на життєві випробування і вік, він не втратив сердечної співчутливості, дитячої безпосередності, веселого захвату життям і віри в диво.
Вірить Мельник-людина у Бога і Вищу справедливість, переконаний, що всі життєві проблеми посилаються кожному за гріхи, а тому боротися з ними (проблемами) починає з очищення совісті і душі.
А тіло він очищує щодня із завидною наполегливістю за системою Іванова. Вирішує директор одну з проблемних тем школи («Утвердження здорового способу життя»), починаючи з себе.
Віктор Кузьмич — звичайна людина, а тому не застрахований від помилок. Та приваблює в ньому те, що він має мужність визнавати їх і виправляти.
Дивовижний синтез довірливості і нескореності, логіки і лірики, прагматизму і мрійливості створює образ людини неординарної, цікавої і непересічної.
Вчитель, який власне життя, як присвяту, роздає чужим дітям, вартий поваги. Людина, яка вміє горіти і запалювати інших, — варта захоплення. Особистість, яка вміє насолоджуватися життям, — викликає білу заздрість. Таким є наш директор!
Хай рястом встеляється його життєва дорога! Хай милосердною буде до нього доля! Хай вклоняється щастя його порогам! І хай береже його Всемогутній Бог!