— Алло! Здрастуйте!
— Доброго дня!
— Це рекламний відділ?
— Так.
— Ви мені і треба!
— Слухаю вас.
— Я об’явлєніє давала. Що продаю породистого собаку.
— І що?
— А те, що я написала, що продаю «кабєля», а ви написали, що «кобеля».
— Правильно!
— Поясніть. Не поняла.
— Виходило, ви продавали кабеля. А кабель — це той, що в землі.
— Земляні собаки чи що? То чому «кобель», а не «кабєль»?
— Бо кабель — це багатожильний ізольований дріт, який прокладають під землею. Зверху стовпчики бетонні ставлять і на них пишуть «кабель».
— А до чого той «кабель» до мого «кабєля»? Ви мені мозги не пудріть. Краще поясніть, чому «а» змінили на «о»?
— Бо українською буде «о».
— Коротше так. Наступного разу, щоб було «а», тобто, «кабєль»! Бо я вам, кобєлі, покажу! Ви мене ще не знаєте! Я вам устрою!
— Добре, добре! Ви так не хвилюйтеся. Персонально для вас буде «кабєль».
— Я перевірю! Іч ти! «кобєлі» у них під землею риють! Ніби я не знаю, що там кроти лазять. Ух… Іди до мене, мій Пупсик! Іди, мій кабєлік!..